За що я люблю Київ
“Місто Київ прекрасне, місто щасливе. Над розлитим Дніпром, весь у зелені каштанів, весь у сонячних плямах…” – ці слова Михайла Булгакова надзвичайно влучно характеризують Київ.
Наша країна багата прекрасними містами, кожне з яких має свою історію, свій колорит. Та жодне з них, я вважаю, не зрівняється із Києвом.
Київ – красень, що розкинувся на берегах Дніпра, полонив моє серце. Мені пощастило тут народитися. Мої почуття до цього міста складно передати словами. Емоції та враження переповнюють мене, коли проходжу улюбленими місцями Києва. Я дуже люблю гуляти Андріївським узвозом, де ще й досі зберігся дух старого міста кінця дев’ятнадцятого століття; звивистими алеями Маріїнського парку; набережною Дніпра, яка простягається від Поштової площі – річкових воріт Києва – до мосту Патона.
Ще мені пощастило навчатися у школі в центрі міста, тому я майже кожного дня маю унікальну можливість після уроків прогулятися вуличками “аристократичних” Липок. Старовинний романтичний настрій цієї історичної місцевості можна відчути, споглядаючи такі споруди, як театр імені Франка, Шоколадний будинок, “Дім невтішної вдови”, “Будинок з химерами”.
Київ можна вивчати безкінечно і він завжди буде тебе дивувати, він настільки великий, настільки різний, що здається не вистачить цілого життя, щоб вивчити його.
“Я люблю тебе, Київ, місто моє! Люблю тебе щиро за те, що ти є!” – ось цими словами пісні Дзідзьо, я хотів би закінчити розповідь, чому я люблю своє місто.
(Йовенко Кирило 6-А)
Фото Янчука Максима, 6-А клас
Фото Янчука Масима, 6-А клас
Фото Лапковської Марії, 6-А клас
Фото Лапковської Марії, 6-А клас
Весь світ – одна
фантазія. Просто
одна втілилась в
життя, а інша – ні.
Хтось там…
Гадається мені, що Київ такий собі старенький дідусь. Трохи горбатий, бо має багацько пагорбів та декілька гір. Звісно, має тростину із найстаріших та найміцніших дубових дерев. Одягнений дивно – начебто і дідуган-старожил, якого світ не бачив, а одягнений у все найновіше. Якось аж незвично стало. Обличчя має завжди усміхнене. Воно ніби сяє. От поглянеш на нього і так хороше на душі! Від цієї сонячної усмішки у кутиках очей і рота з’явилися зморшки. На засмаглому лиці яскраво блищать намистинки блакитних очей, у яких ніби оселилося небо у погожу літню днину. Очі дивляться так само пильно, як і яструба, підмічаючи навіть найдрібнішу деталь. Із інших аксесуарів завжди при собі має чорні окуляри, які ніколи не надягає на носа, а також старий крислатий капелюх (що, за його словами, приносить удачу).
Риси характеру. Веселий, жартівливий, невгамовний (особливо на матчах “Динамо”), може знайти історію з життя на будь-який випадок та розповісти її дітлашні навколо вогнища. Та не варто оцінювати цього веселуна за першими враженнями. За цією маскою ховається людина, що пережила стільки горя, що вам і не снилося. Але часи міняються і все це тепер у минулому. Залишилися всього-на-всього історії, які вже нікому і ніяким чином не заподіють зла…( Фадєєва Софія, 6-А клас)
Прядільнікова Єлизавета, 5-Б клас
